Інколи доводиться чути, що антифашисти - це "такі пророссійські організації, які люто ненавидять Україну, та отримують гроші від уряду Ізраіля, щоб знищити нашу країну та білих людей". Щодо звичайних НС малюків та троль-інет-воїнів - це для них звичайна штука, та звертати на них увагу справа невдячна. Але, дійсно образливо, те що багато дорослих та розумних людей мають хибну уяву про нас.
Так, звісно більшість наших дій агресивні та построєні на протидії але все ж таки ми виступаємо за здорову українську націю без расистьских настроїв, ми за чисті вулиці нашого міста без огидних нацистьских покидьків, які тільки ганьблять нашу країну.

У той час, коли зникають робітничі місця, коли зростає інфляція та ціни на продукти, неонацисти шукають винних у іммігрантах та іноземних студентах, замість того, щоб направити свою енергію на боротьбу з олігархічно-бандитьским українофобським устрієм, що господує у нашій країні. А зараз подумайте, що вигідніше уряду - тримати небезпечну молодь, готову до революційної радикальної дії, або легко контролюємих алко-воїнів, котрим потрібен лише об*єкт ненависті в чомусь не зхожий на них.

Також є така думка, що антифашисти це сильні-пресильні толєрасти та ліберали. Толерантність - це терпимість до чужої поведінки, думок, ідей. Але як можно терпіти нацистських покидьків?
Звичайно що кожна людина повинна з повагою відноситись до представників усіх націй коли це адекватна культурна людина. Кавказець, щойно зішедший з гір, небажаючий дотримуватись звичаїв та правил поведінки вихованої людини, який дозволяє собі ображати гідність жінок такий же ворог для нас як і українець, який ганьбить свою країну тим, що зігує та прославляє Гітлера винного у смерті мільйонів людей.

Для більшості українських футбольних фанатів слова "антирасизм" та "футбольна трибуна" є щось несумісне. Це й зрозуміло, бо у свій час політичні рухи дуже сильно взялись за пропагандування ксенофобських настроїв у околофутболі, бо армії молодих, спортивних хлопців завжди дуже легко може використовувати в своїх цілях якась партія чи організація.

Існує багато європейських вболівальників, що підтримують здорові антирасистьскі позиціїї. У кожному чемпіонаті є своя команда, що не допускає расистські та нацистські прояви як на своїх трибунах так і у своїх містах. Такі величезні лави шанувальників "Селтік","Санкт Паулі", "Ліворно","Олімпіакос", "Райо Вальєкано", "Аталанта" - пряме тому підтведження. Східна Європа також не відступає та стрімко набирає оберти у аполітичному антирасистьскому навколо футболі - "Арсенал Київ", "МТЗ РІПО", "Карєлія Діскавері" - сподіваємось цей список буде продовжуватись.

Щодо нашого рідного міста, то нам незрозуміло, як маючи таку багату історію нашого краю, деякі вболівальники не цураються прибігати до скандування німецьких лозунгів часів другої світової війни.
Дуже приємно, що потихенько, але стрімко футбольні трибуни запорізького "Металургу" позбуваються огидних неонацистських ідей, та йде тенденція до повного становлення аполітичних настроїв у лавах шанувальників запорізької команди.